Педагогічні читання на тему «Аналіз творів мистецтва художніх музеїв світу та України, які вивчаються у рамках мистецької освітньої галузі у 8-9 класах Нової української школи»

 

17 квітня 2026 року в Тернопільському обласному комунальному інституті післядипломної педагогічної освіти на платформі сервісу Google Meet проведено педагогічні читання для учителів мистецтва та консультантів центрів професійного розвитку педагогічних працівників на тему «Аналіз творів мистецтва художніх музеїв світу та України, які вивчаються у рамках мистецької освітньої галузі у 8-9 класах Нової української школи»

  Мета заходу:  акцентування уваги на вивченні творів мистецтва художніх музеїв світу та України у 8-9 класах у рамках мистецької освітньої галузі; дотриманні основних принципів Державного стандарту базової середньої освіти у мистецькій освітній галузі Нової української школи.

  Педагогічні читання провели: Наталія Саранчук, методист відділу методики навчальних предметів суспільно-гуманітарного та естетичного циклів Тернопільського ОКІППО; Віктор Кавецький, доцент, виконувач обов'язків завідувача кафедри педагогіки, психології та інклюзивної освіти Тернопільського ОКІППО, кандидат педагогічних наук.

 Учасники заходу ознайомились із наступними питаннями: «Особливості вивчення творів мистецтва у 8-9 класах Нової української школи. Інтерпретація художніх образів та ціннісне емоційне ставлення до творів мистецтва різних стилів і напрямків», «Розвиток творчих здібностей та патріотичного потенціалу учасників освітнього процесу засобами різних стилів мистецтва у воєнний період», «Використання інформаційного середовища у процесі аналізу творів мистецтва художніх музеїв світу та України. Пошук джерел інформації для художнього пізнання і здобуття знань про мистецтво: практичний ракурс».

 Учителі мистецтва та консультанти з питань професійного розвитку педагогічних працівників ознайомились із актуальними питаннями у царині викладання мистецтва,  опрацювали інформаційні джерела щодо методики викладання мистецтва у 8-9 класах Нової української школи, переглянули відеопрезентації художніх музеїв України і світу, ознайомились із досвідом роботи вчителів мистецтва України, унесли наступні пропозиції у практику роботи педагогів:

1. Опрацювати відео, аудіоматеріали, презентації, розглянуті під час проведення педагогічних читань і запропонувати учителям мистецтва  використовувати їх на уроках мистецької освітньої галузі та у позакласній роботі.
2. Підвищувати власний рівень психолого-педагогічної, загальнокультурної та фахової з теми «Аналіз творів мистецтва художніх музеїв світу та України, які вивчаються у рамках мистецької освітньої галузі у 8-9 класах Нової української школи».
3. Брати участь у тренінгах, майстеркласах, вебінарах, засіданнях методичних об'єднань, семінарах, творчих студіях, онлайн-дискусіях з питань мистецької самоосвіти для учителів предметів художньо-естетичного циклу.
4. Вивчати кращий педагогічний досвід, ефективні засоби навчання для забезпечення якісної мистецької освіти згідно із Державним стандартом базової середньої освіти в умовах реформування освітньої галузі.
5. Консультантам центрів професійного розвитку педагогічних працівників провести відповідні методичні заходи для учителів мистецтва на тему «Аналіз творів мистецтва художніх музеїв світу та України, які вивчаються у рамках мистецької освітньої галузі у 8-9 класах Нової української школи».

  

Підвищення кваліфікації педагогічних працівників ЗЗСО «Кар’єрний супровід дітей та підлітків у закладах освіти (за матеріалами курсу «Професії»)»

 З 30 березня по 04 квітня 2026 року проходило дистанційне навчання другої групи педагогічних працівників, які виявили бажання реалізувати систему профорієнтації відповідно до програми Швейцарсько-українського проєкту DECIDE. Навчання здійснювалося за освітньою програмою підвищення кваліфікації педагогічних працівників ЗЗСО «Карʼєрний супровід дітей та підлітків в закладах освіти (за матеріалами курсу «Професії»), що спрямована на посилення здатності педагогічних працівників формувати в учнів ключові компетентності та наскрізні вміння й навички, а також підтримувати їхню автономію у виборі освітньо-професійної траєкторії. Під час реалізації програми було системно і послідовно розглянуто особливості підготовки здобувачів освіти до свідомого самостійного професійного самовизначення в умовах нових суспільних викликів.

  У процесі навчання були опрацьовані такі тематичні модулі:

1. Освіта для майбутнього: формування життєвих навичок та професійна орієнтація (ментор Віктор Кавецький).

  У даному модулі було розглянуто питання формування життєвих і кар’єрних компетентностей у концепції навчання впродовж життя, визначено роль навичок для життя у забезпеченні особистісного розвитку та підготовці учнів до вибору шляху майбутньої професійної самореалізації з урахуванням як інтересів, здібностей, можливостей самих здобувачів освіти, так й тенденцій розвитку світу професій і ринку праці. Також акцентувалася увага на визначення сенсів, інтересів і сильних сторін учнів як основи для усвідомленого планування освітньої та кар’єрної траєкторії в сучасних умовах. Учасники навчання у сесійних кімнатах мали змогу поділитися власним досвідом роботи з молоддю в контексті професійної орієнтації і напрацювати стратегії підготовки учнів до вибору професії.

2. Система профорієнтації у територіальній громаді: співпраця освіти, влади та бізнесу (ментор Зоряна Борисюк).

  У другому модулі було проаналізовано систему профорієнтаційної діяльності ЗЗСО у контексті реформи «Нова українська школа», визначено сучасні виклики ринку праці в Україні та їхній вплив на потребу в ранньому й усвідомленому професійному виборі учнів; розглянуто нормативно-правові засади організації профорієнтаційної діяльності в Україні та їхнє значення для формування системної роботи ЗЗСО. Визначено місце  професійної орієнтації як складової освітнього процесу в межах реалізації реформи «Нова українська школа». Розглянуто умови створення дієвої системи професійної орієнтації в територіальній громаді, а саме: налагодження плідної співпраці закладів освіти з місцевим бізнесом, підприємцями та роботодавцями як основи практичної реалізації профорієнтаційних ініціатив; напрацювання взаємодії закладів освіти різних рівнів і типів у межах територіальної громади для забезпечення системності профорієнтаційної діяльності; активізація усіх зацікавлених осіб задля досягнення спільної мети.

3. Курс за вибором «Професії» для учнів 8-9 класів ЗЗСО» (ментор Світлана Буняк).

  У третьому модулі було висвітлено особливості реалізації курсу за вибором «Професії» для учнів 8-9 класів ЗЗСО. Зокрема, проаналізовано цілі, зміст, структуру та компетентнісний потенціал курсу, визначено освітню мету курсу та конкретизовано навчальні завдання, спрямовані на розвиток професійних і життєвих компетентностей учнів. Визначено особливості викладання курсу на основі завдань і кооперативного навчання, проаналізовано використання навчально-методичного комплексу «Професії» і цифрових інструментів як основи для інтерактивного та ефективного освітнього процесу, розглянуто особливості застосування формативного оцінювання, самооцінювання та взаємооцінювання для розвитку рефлексивних навичок учнів.

4. Методика викладання курсу «Професії»: І навчальний рік» (ментор Ольга Бас).

  У четвертому модулі було розглянуто особливості викладання курсу для учнів 8 класу, зокрема проаналізовано формування в учнів навичок самоаналізу та усвідомлення взаємозв’язку між особистими бажаннями, здібностями та вимогами ринку праці, визначено перспективи розвитку фінансової грамотності та формування реалістичного уявлення про працевлаштування, ринок праці та економічні чинники. Акцент було зроблено на   формуванні усвідомленого ставлення до вибору професійного шляху, знання прав та можливостей у сфері працевлаштування. Також було визначено цілі ведення портфоліо та його роль у плануванні учнями власної  освітньої та кар’єрної траєкторії, розглянуто можливості використання портфоліо для індивідуальних консультацій, формувального оцінювання та надання учням ефективного зворотного зв’язку.

5. Методика викладання курсу «Професії»: ІІ навчальний рік» (ментор Оксана Сесик).

  У п’ятому модулі розглянуто методику викладання курсу на другий рік навчання (9 клас).  Було зроблено акцент на навчання учнів методам дослідження професійного середовища, аналізі локального ринку праці та підготовці до перших професійних проб. Визначено особливості набуття практичного досвіду через безпосередню взаємодію з місцевими роботодавцями та професійне випробування в реальних умовах. Розглянуто умови для організації рефлексії отриманого практичного досвіду та публічної презентації результатів та планування індивідуальних кар’єрних траєкторій. Також проаналізовано організацію та планування профорієнтаційних екскурсій із вибором об’єктів (підприємств, закладів освіти, установ та організацій), що відповідають актуальним професіям громади та інтересам учнів; визначено доцільність застосування методу «інтерв’ювання» працівників на робочих місцях та цілеспрямованого спостереження за трудовим процесом із фокусом на умовах праці, необхідних компетентностях та шляхах кар’єрного зростання.

6. Профорієнтаційне консультування: супровід учнів у професійному самовизначенні (ментор Віктор Кавецький).

  У шостому модулі  було розглянуто  роль кар’єрного радництва як складової професійної орієнтації учнів у ЗЗСО, висвітлено взаємозв’язок кар’єрного консультування з принципами Нової української школи та формуванням індивідуальної освітньої траєкторії учня, проаналізовано теоретичні засади професійної орієнтації і кар’єрного консультування, розглянуто їхні складові елементи як цілісної системи профорієнтації, визначено професійно значущі якості ефективного консультанта. Також було охарактеризовано коучинговий підхід як інструмент формування відповідальності та проактивності учня у професійному самовизначенні. Розглянуто особливості формування навичок активного слухання та постановки відкритих запитань, що сприяють рефлексії та створенню підтримуючого освітнього середовища. Визначено доцільність використання коучингових інструментів у роботі з обмежувальними переконаннями, фасилітації групових дискусій та реалізації командних проєктів.

  Усі тематичні модулі гармонійно поєднувалися один з одним, створюючи цілісну систему підготовки педагогічних працівників до здійснення ефективної профорієнтаційної діяльності в ЗЗСО. Теоретичний матеріал доповнювався практичними інструментами, спрямованими на створення оптимальних умов для усвідомленого професійного самовизначення. Упродовж навчання менторами було запропоновано низку інтерактивних методів, що забезпечили реалізацію принципу «навчання через дію». Зокрема, це методика «Професійний рентген», інтерактивні вправи «Крок до професії», «Хмару слів. Ретроемоції»,  «Закінчи речення», «Помилки при виборі професії», практичні завдання «Професійний навігатор: від хобі до кар’єри», обговорення модельного уроку з теми «Різноманітність професій», «Професійний калейдоскоп», практичне завдання  «Створи 5 дієвих порад (рекомендацій) для вчителів, які будуть викладати курс «Професії», мозковий штурм (з використаням віртуальної дошки для спільної роботи  «Linoit»), робота в сесійних кімнатах «Мій профорієнтаційний досвід», міні-коучинг, метод «Метаплан» та ін.

  Навчання за освітньою програмою «Кар’єрний супровід дітей та підлітків у закладах освіти (за матеріалами курсу «Професії»)» сприяло розвитку компетентностей педагогічних працівників щодо організації профорієнтаційної діяльності в ЗЗСО, що дозволить створити цілісну і ефективну систему підготовки учнів до свідомого професійного самовизначення в умовах нових суспільних викликів.

 

 

https://ippo.edu.te.ua/about/news/pidvishhennya-kvalifikacii-pedagogichnih-pracivnikiv-zzso-karernij-suprovid-ditej-ta-pidlitkiv-u-zakladah-osviti-za-materialami-kursu-profesii

Майстерклас «Особливості вивчення теми “Модернізм і постмодернізм” на уроках мистецтва у 9 класі Нової української школи»

 27 березня 2026 року в Тернопільському обласному комунальному інституті післядипломної педагогічної освіти на платформі сервісу Google Meet проведено семінар для учителів мистецтва та консультантів центрів професійного розвитку педагогічних працівників на тему «Особливості вивчення теми “Модернізм і постмодернізм” на уроках мистецтва у 9 класі Нової української школи».

  Мета заходу: акцентування уваги на особливостях вивчення мистецтва модернізму і постмодернізму XX-XXI століть на уроках мистецтва у 9 класі Нової української школи; дотриманні основних принципів Державного стандарту базової середньої освіти у мистецькій освітній галузі Нової української школи, актуальності набуття мистецького досвіду у вивченні мистецтва в умовах воєнного часу.

  Майстерклас провели: Наталія Саранчук, методист відділу методики навчальних предметів суспільно-гуманітарного та естетичного циклів Тернопільського ОКІППО; Віктор Кавецький, доцент, виконувач обов'язків завідувача кафедри педагогіки, психології та інклюзивної освіти Тернопільського ОКІППО, кандидат педагогічних наук.

  Учасники заходу ознайомились із наступними питаннями: «Актуальність вивчення модернізму і постмодернізму на уроках мистецької освітньої галузі у 9 класі Нової української школи», «Особливості стилів модернізму і постмодернізму у царині образотворчого мистецтва: практичний ракурс», «Ціннісні пріоритети освіти і педагогіки у сучасній українській школі», «Інноваційні риси музики модернізму і постмодернізму. Вивчення української модерністської музики на уроках мистецтва: практичний досвід».

  Учителі мистецтва та консультанти з питань професійного розвитку педагогічних працівників ознайомились із актуальними питаннями викладання мистецтва у 8-9 класах Нової української школи, ознайомились із практичними роботами, проєктами, унесли наступні пропозиції у практику роботи педагогів:

1. Опрацювати відео, аудіоматеріали, презентації, розглянуті під час проведення майстеркласу і запропонувати учителям мистецтва використовувати їх на уроках мистецької освітньої галузі та у позакласній роботі.
2. Підвищувати власний рівень психолого-педагогічної, загальнокультурної та фахової підготовки з теми «Особливості вивчення теми “Модернізм і постмодернізм” на уроках мистецтва у 9 класі Нової української школи».
3. Брати участь у тренінгах, майстеркласах, вебінарах, засіданнях методичних об'єднань, семінарах, творчих студіях, онлайн-дискусіях з питань мистецької самоосвіти для учителів предметів художньо-естетичного циклу.
4. Вивчати кращий педагогічний досвід, ефективні засоби навчання для забезпечення якісної мистецької освіти згідно із Державним стандартом базової середньої освіти в умовах реформування освітньої галузі.
5. Консультантам центрів професійного розвитку педагогічних працівників провести для учителів мистецтва майстерклас «Особливості вивчення теми “Модернізм і постмодернізм” на уроках мистецтва у 9 класі Нової української школи».

Семінар учителів мистецтва та консультантів з питань професійного розвитку педагогічних працівників на тему «Розвиток умінь сприймання та інтерпретації творів світового та українського мистецтва на уроках у 8-9 класах Нової української школи» Семінар

 

Семінар для учителів мистецтва та консультантів з питань професійного розвитку педагогічних працівників на тему

«Розвиток умінь сприймання та інтерпретації  творів світового та українського мистецтва на уроках у 8-9 класах Нової української школи»

 

20 березня 2026 року в Тернопільському обласному комунальному інституті післядипломної педагогічної освіти на платформі сервісу Google Meet проведено семінар для учителів мистецтва та консультантів центрів професійного розвитку педагогічних працівників на тему «Розвиток умінь сприймання та інтерпретації  творів світового та українського мистецтва на уроках у 8-9 класах Нової української школи».

Мета заходу: акцентування уваги на особливостях вивчення мистецтва; дотриманні основних принципів Державного стандарту базової середньої освіти у мистецькій освітній галузі Нової української школи, актуальності набуття мистецького досвіду  у вивченні мистецтва в умовах воєнного часу.

Семінар провели: Наталія Саранчук, методист відділу методики навчальних предметів суспільно-гуманітарного та естетичного циклів Тернопільського ОКІППО; Віктор Кавецький, доцент, виконувач обов'язків завідувача кафедри педагогіки, психології та інклюзивної освіти Тернопільського ОКІППО, кандидат педагогічних наук; Світлана Вольська, кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри образотворчого мистецтва, дизайну та методики їх навчання Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка; Антоніна Михальчук, учитель образотворчого мистецтва та мистецтва Скалатського ліцею Скалатської міської ради Тернопільської області; Ганна Дацко, учитель образотворчого мистецтва та мистецтва Підволочиського ліцею Підволочиської селишної ради Тернопільської області.    

  Учасники заходу ознайомились із наступними питаннями: «Особливості вивчення мистецтва у 8-9 класах Нової української школи в умовах упровадження Державного стандарту базової середньої освіти у мистецькій освітній галузі Нової української школи», «Актуальні проблеми мистецької освіти: “Освіта для життя: досліджуємо інтегроване та проєктне навчання” (підтримка професійного розвитку вчителів в Україні) (з досвіду роботи пілотного навчального закладу)», «Особливості збереження і зміцнення ментального здоров'я педагога засобами мистецтва в умовах нових суспільних викликів», «Вивчення теми “Три кроки до розуміння мистецтва: Очі, Серце, Технології” (з досвіду роботи вчителя мистецтва)»,  «Інтерпретація  та сприймання творів світового та українського мистецтва на уроках у 8-9 класах Нової української школи».

Учителі мистецтва та консультанти з питань професійного розвитку педагогічних працівників актуальними питаннями у царині викладання мистецтва,  отримали цінну та оригінальну інформацію щодо методики викладання мистецтва у 8-9 класах Нової української школи, ознайомились із досвідом роботи вчителів, унесли наступні пропозиції у практику роботи педагогів:

1. Опрацювати відео, аудіоматеріали, презентації, розглянуті під час проведення семінару і запропонувати учителям мистецтва  використовувати їх на уроках мистецької освітньої галузі.
2. Підвищувати власний рівень психолого-педагогічної, загальнокультурної та фахової з теми «Розвиток умінь сприймання та інтерпретації творів світового та українського мистецтва на уроках у 8-9 класах Нової української школи».
3. Брати участь у тренінгах, майстеркласах, вебінарах, засіданнях методичних об'єднань, семінарах, творчих студіях, онлайн-дискусіях з питань мистецької самоосвіти для учителів предметів художньо-естетичного циклу.
4. Вивчати кращий педагогічний досвід, ефективні засоби навчання для забезпечення якісної мистецької освіти згідно із Державним стандартом базової середньої освіти в умовах реформування освітньої галузі.
5. Консультантам центрів професійного розвитку педагогічних працівників провести відповідні методичні заходи для учителів мистецтва на тему «Розвиток умінь сприймання та інтерпретації творів світового та українського мистецтва на уроках у 8-9 класах Нової української школи».

    

Професійний діалог для працівників психологічної служби на тему «Професійна мобільність працівників психологічної служби в сучасних умовах»

 

20 березня 2026 р. проведено професійний діалог для працівників психологічної служби на тему «Професійна мобільність працівників психологічної служби в сучасних умовах».

Роботу діалогу розпочато вітальним словом Тетяни Магери, методиста, в.о.заступника директора з науково-педагогічної та виховної роботи ТОКІППО, яка привернула увагу усіх присутні до питання впливу життєвих цінностей на формування особистості в умовах викликів сьогодення.

Оксана Жизномірська, доцент кафедри педагогіки і психології та інклюзивної освіти, кандидат психологічних наук ТОКІППО, висвітлила питання професійна мобільність як гармонізуючий фактор професійного розвитку фахівця в умовах невизначеності.

  Зоряна Коротюк, методист, в. о. завідувача навчально-методичного центру психологічної служби і соціальної роботи ТОКІППО, зосередила увагу на питанні основних аспектів формування мобільності працівників психологічної служби.

Світлана Копачівська, фахівець з управління проєктами відділу проєктної роботи «Карітас» м. Тернопіль, керівник проєкту «Стійкість та розвиток: психосоціальна підтримка в освіті в умовах воєнного часу в Україні», акцентувала увагу на питанні мобільністі як необхідної умови професійного становлення особистості.

Під час заходу учасники відзначили актуальність і корисність таких зустрічей.

Дякуємо усім доповідачам, організаторам, учасникам за активність, професійне спілкування і позитивну атмосферу!

 

  

Семінар «Особливості розвитку, навчання і соціалізації дітей з РАС»

 

17 березня 2026 року в Тернопільському обласному комунальному інституті післядипломної педагогічної освіти на платформі сервісу Google Meet проведено семінар «Особливості розвитку, навчання і соціалізації дітей з РАС» для асистентів учителів закладів загальної середньої освіти області.

  Мета заходу: поглиблення професійних знань асистентів учителів щодо особливостей психічного, емоційного та соціального розвитку дітей з розладами аутистичного спектра, формування розуміння специфіки їх навчальних потреб і труднощів соціалізації, використання елементів сенсорної інтеграції, застосування сучасних педагогічних прийомів і методик супроводу, а також створення безпечного, структурованого та інклюзивного освітнього середовища.

Освіта є ключовою основою розвитку кожної дитини, а в сучасних умовах особливої уваги потребують діти з особливими освітніми потребами, зокрема з РАС. Зростання кількості випадків аутизму вимагає оновлення педагогічних підходів і впровадження ефективних корекційних стратегій. Діти з РАС часто мають труднощі з комунікацією, розумінням соціальних норм і встановленням взаємин, що може призводити до ізоляції та емоційних проблем. Це негативно впливає на їхню самооцінку та психоемоційний стан, інколи спричиняючи тривожність або агресію. Водночас за умови належної підтримки й адаптованого освітнього середовища такі діти здатні успішно розвивати соціальні навички та інтегруватися в суспільство.

  У межах семінару було розглянуто низку актуальних питань:

• Психологічні особливості навчання та труднощі соціалізації дитини з РАС: виклики та перспективи, Оксана Жизномірська, доцент, кандидат психологічних наук кафедри педагогіки і психології та інклюзивної освіти ТОКІППО;
• Використання елементів сенсорної інтеграції у роботі з дітьми із ООП, Марія Глядик, методист, в.о. завідувача ОРЦПІО;
• Створення інклюзивного освітнього середовища для дітей з РАС: від адаптації простору до індивідуальної траєкторії навчання, Олена Свистун, методист ОРЦПІО;
• Інструментарій асистента вчителя: прийоми підтримки дитини з РАС в інклюзивному класі, Світлана Свідер, асистент вчителя Гримайлівського ліцею ім. І. Пулюя.

 Спікери семінару поділилися унікальним досвідом та представили сучасні методичні підходи, що сприятимуть підвищенню ефективності роботи фахівців і забезпеченню якісної підтримки дітей з РАС в освітньому процесі.

 Семінар ще раз довів: коли освітяни об’єднуються, складні виклики перетворюються на нові можливості.

  Дякуємо спікерам за корисний контент та практичні поради щодо роботи з дітьми з РАС. Дякуємо учасникам за влучні запитання, живий діалог та готовність впроваджувати зміни в інклюзивних класах.

 Захід став важливою платформою для професійного обміну, обговорення актуальних проблем інклюзії та пошуку ефективних рішень у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами.

   

10 березня – День Державного Гімну України

 

10 березня 2026 року в Україні відзначають День Державного Гімну України – одного з головних символів державності, національної єдності та незламного духу українського народу.

 «Душу й тіло ми положим за нашу свободу,

 І покажем, що ми, браття, козацького роду»  – ці рядки знає кожен з нас. Вони є невід’ємною частиною української національної ідентичності, символом стійкості нації та маніфестом віковічної боротьби за незалежність. Сьогодні ці слова звучать особливо глибоко й зворушливо. В умовах війни вони набули нового, болісного й водночас величного змісту, адже тисячі українських воїнів щодня виборюють свободу Батьківщини, захищаючи нашу землю, наше майбутнє і право жити у вільній державі.

 Саме 10 березня 1865 року на роковинах Тараса Шевченка у місті Перемишль вперше прозвучав музичний твір композитора Михайла Вербицького на слова поета, етнографа та громадського діяча Павла Чубинського – пісня «Ще не вмерла Україна». Вона швидко набула широкої популярності серед українців і стала одним із найважливіших символів національного відродження.

 Історія створення Гімну бере початок восени 1862 року, коли Павло Чубинський написав вірш «Ще не вмерла Україна». Згодом Михайло Вербицький поклав його на музику, створивши композицію, яка стала духовним символом українського народу.

 У різні історичні періоди цей твір звучав як символ української державності. У 1917–1920 рр. він використовувався як державний гімн Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, а в 1939 році – затверджений гімном Карпатської України.

 Після відновлення незалежності України 15 січня 1992 року Верховна Рада України затвердила музичну редакцію Державного Гімну, а 6 березня 2003 року ухвалила Закон України «Про Державний Гімн України», яким офіційно затверджено текст першого куплету та приспіву на слова Павла Чубинського.

 Конституція передбачає, що Державним Гімном України є національний гімн на музику М. Вербицького зі словами, затвердженими законом (ч. 5 ст. 20). У Законі “Про Державний Гімн України” поряд із музичним супроводом офіційно затверджено текст Державного Гімну, в основу якого покладено слова Павла Чубинського. У ч. 5 та 6 ст. 20 Конституції України передбачено, що Державний Гімн України і порядок його використання встановлюються законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України. Урочисті заходи загальнодержавного значення розпочинаються і закінчуються виконанням Державного Гімну України (ст. 2 Закону “Про Державний Гімн України”).

 Державний Гімн України є офіційним державним символом, а його шанування є обов’язком кожного громадянина відповідно до ст. 65 Конституції України. Охорона Державного Гімну України передбачена на законодавчому рівні. Ст. 3 Закону “Про Державний Гімн України” прямо зазначає, що наруга над ним тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Зокрема, ст. 33 Кримінального кодексу України встановлює покарання за публічну наругу над державними символами, зокрема над Гімном.

 Сьогодні, як і понад півтора століття тому, слова Державного Гімну України залишаються символом надії, гідності та боротьби. Він звучить не лише під час урочистих церемоній чи офіційних подій. Його виконують на передовій наші Захисники і Захисниці, він лунає на центральних площах міст, у школах і університетах, а також у бомбосховищах під час повітряних тривог, пі час Хвилини мовчання, об’єднуючи українців у спільному прагненні до свободи й перемоги.

 Для освітянської спільноти Державний Гімн є не лише державним символом, а й важливим елементом національно-патріотичного виховання, формування громадянської свідомості, поваги до історії, культури та державності України.

 Щиро вітаємо з Днем Державного Гімну України! Нехай його слова надихають кожного з нас на нові звершення, зміцнюють віру у власні сили та об’єднують у прагненні будувати сильну, незалежну й процвітаючу Україну.

 Пам’ятаймо: кожна нота і кожне слово Гімну є частиною великої історії, яку ми творимо разом! Будьмо горді своєю державою та гідні подвигу Захисників і Захисниць, які виборюють нашу свободу, щоб Державний Гімн України і надалі звучав у мирній, вільній та незалежній державі. Адже коли звучить Гімн, ми всі єдині! А відтак жодному ворогу не вдасться зламати наш дух, знищити наш народ і нашу країну!

 Слава Україні!

 Героям слава!