понеділок, 23 травня 2022 р.

19 травня українці відзначають Всесвітній день вишиванки



Шановні  українці! Щиро вітаємо усіх з Всесвітнім днем вишиванки!

Вишиванка для українців завжди була споконвічним національним  символом та святинею, особливим зв’язком поколінь та підґрунтям для розквіту патріотичних переконань. В умовах сьогодення вишиванка є символом віри, надії, любові, сміливості, боротьби та перемоги.

Одягайте вишивану на свято та у будень! Бережіть свою душу та тіло!

Вишиванка - духовна броня українців, яка захищає у всі віки наших воїнів. Вишиванка була оберегом у дружинників наших князів, у славних українських козаків, у бійців армій УНР та ЗУНР, Української повстанської армії. У наш час українські бійці теж вдягають вишиванку під військову форму як оберіг, як захист від ворожих куль.

Пишаємось, що ми українці!

Пишаємось Героями, які боронять нас від московської орди!

Віримо у нашу перемогу та могутню Україну!

Всім нам мирного неба після перемоги над рашистською нечестю!

Слава Україні!

Героям слава!

 

ІІІ Міжнародна науково-практична конференція "Інновації в освіті: реалії та перспективи розвитку"

 

 20 травня в Західноукраїнському національному університеті розпочала роботу ІІІ Міжнародна науково-практична конференція "Інновації в освіті: реалії та перспективи розвитку". У ході конференції, організованої колективом кафедри освітології і педагогіки,  науковці працюватимуть у семи секціях:
сучасні технології навчання і виховання: український та світовий досвід;
інновації у вищій освіті: стратегії та технології;
історія освіти: погляд та інновації в освітній діяльності та управлінні;
управління освітою в сучасному світі та інноваційний розвиток суспільства;
розвиток професійної компетентності в умовах післядипломної освіти;
фізична культура в системі гуманітарної освіти;
психологія та соціальна робота: нові ідеї та наукові досягнення.
Перший проректор ЗУНУ Микола Шинкарик звернувся до учасників: "Відрадно, що конференція, яка відбувається за участі українських та закордонних вчених має на меті обговорити сучасний стан освіти й окреслити перспективи розвитку. Переконаний, що такий діалог буде результативним, адже на часі будувати нові стратегії".

У конференції беруть участь науковці, аспіранти, студенти зво та науково-дослідних установ, а також фахівці-практики, які активно займаються дослідженнями у сфері суспільних, психолого-педагогічних наук. Мета конференції – об’єднати науковців з різних міст України і закордону для обміну науковими доробками і жвавих дискусій.


Детальніше...https://www.wunu.edu.ua/news/21966--mzhnarodna-naukovo-praktichna-konferencja-nnovacyi-v-osvt-realyi-ta-perspektivi-rozvitku.html

понеділок, 16 травня 2022 р.

 Життя в умовах стресу: психологиня дала поради, як допомогти собі під час війни

Жити у перманентному стресі важко та складно. Психологи регулярно дають поради, як допомогти самому собі.

"Вже немає далекоглядних планів, тому що є лише один план – пережити день. Життя в умовах стресу виснажує, а на 12 день ми всі можемо спостерігати деякі зміни настрою та адаптаційні реакції", — пише у своєму блогу психологиня Марина Іванова.

Як підтримати себе?

1. Рутинні дії

Не нехтуйте режимом, якщо у вас є можливість. Структура дня знижує тривожність за рахунок того, що життя стає трохи передбачуваним, є відчуття контролю за ситуацією.

2. Робіть те, що можна, коли хочеться.

Це повертає почуття самоконтролю. Отже, якщо можете і хочете спати – спіть, якщо є бажання та можливість піти у душ – йдіть.

3. Допомагайте тим, кому складніше, ніж вам.

Це допомагає повернути відчуття особистої цінності та одночасно переключитися зі своїх відчуттів на відчуття оточення, що теж поновлює психологічну стабільність.

4. Намагайтеся помічати щось хороше.

На контрасті зараз це, як не дивно, не так і складно. Бо в умовах війни дуже змінилися цінності та пріоритети, а тому навіть якщо вам вдалося випити чашку смачного чаю чи поговорити з близькими – це вже як джекпот сьогодні. Концентруючись не лише на тривожних новинах, ми підтримуємо себе та свою психіку у стабільному стані.

5. Не бійтеся мріяти та будувати плани на "після війни".

Все це колись скінчиться, а тому ми маємо бути готові до життя. А коли маємо мету попереду, нам легше пережити складнощі.

Детальніше...https://tsn.ua/lady/news/obschestvo/zhittya-v-umovah-stresu-psihologinya-dala-poradi-yak-dopomogti-sobi-pid-chas-viyni-2002609.html

 

 "Далі буде краще," — військовий психолог про підтримку психологічного стану під час війни

Які емоції під час війни є нормальними, а які ні?

Будь-яка психотравматична подія викликає стрес. Людина починає підлаштовуватися під нові умови і приблизно за місяць звикає. Адаптація є нормальною для будь-якої людини. Якщо відбувається дезадаптація, тобто людина не може прийняти ситуацію, що склалася, вона потребує кваліфікованої психіатричної допомоги.

"Будь-які емоції є нормальними"

У стані сильного стресу будь-які емоції є нормальними, незвичною є їхня відсутність. Головне — навчитися спрямовувати емоції, адже часом буває забагато злості від того, що людина хоче вбити ворога. Втім, замість того, щоб брати зброю і йти воювати, вона починає злитись і дратувати людей, які знаходяться поруч. Це не допомагає.

Іноді трапляється емоційне загострення. Наприклад, людина може перебувати у постійному страху. Є люди, які свідомо не хочуть виїздити зі свого дому у безпечне місце і жаліються, що їм дуже страшно. Вони не хочуть їхати в безпеку, розуміючи, що там буде дискомфортно. Тобто їм комфортно, але небезпечно, а треба змінити на "безпечно і може бути дискомфортно". Дуже важливо, аби цивільні свідомо переходили в безпеку. Героїчно сидіти у Києві з постійним відчуттям страху — неефективно. Коли людині страшно, у неї замість ділянки мозку, яка задіяна в критичному мисленні, працює лімбічна система, що відповідає за емоції. Якщо людина змусить себе переїхати у безпечне місце, вона зможе знову підключити раціональний мозок і бути більш ефективною.

Зараз багато говорять про емоційні коливання. Як зарадити в такому випадку? Чи можливо себе якось підтримати при потраплянні у "емоційну яму"?

Емоційні гойдалки — звична річ. Емоції мають змінювати одна іншу — це нормально. Людина не може постійно радіти чи сумувати. Під час війни коливання настрою загострюються: людина вже не радіє — у неї ейфорія, вона не сумує — сприймає новину з жахом. Втім, це теж нормально. Важливо виганяти всі ці емоції: хочеться поплакати — плачте, хочеться посумувати — посумуйте. Емоції послідовно змінюватимуть одна одну, їх важливо проживати і відпускати, аби залишатися в ресурсі.

Детальніше...https://suspilne.media/221165-dali-bude-krase-vijskovij-psiholog-pro-pidtrimku-psihologicnogo-stanu-pid-cas-vijni/

 Повернення до школи під час війни. Правила організації навчання від психолога

З понеділка одеські школярі повернуться до навчання у дистанційному форматі. Думки батьків розділилися: одні вважають, що ніякого навчання під час війни бути не може, інші – що діти мають навчатися незважаючи ні на що. Психологи ж підтримують відновлення навчального процесу, але мають деякі зауваження та рекомендації до його організації.

Головна мета дистанційного навчання під час війни – не засвоєння нових знать, а психологічна підтримка, спілкування, переключення уваги дітей.

 Жодних негативних оцінок, обліку відвідування, об’ємних домашніх завдань тощо – навчання повинно стати допомогою дитині, а не черговим стресом та хвилюваннями.

Зараз не час планувати уроки на вивчення нового матеріалу. Заняття мають бути орієнтованими на повторювання – це буде ефективніше.

Не забувайте про загальні правила дистанційного навчання та гігієну користування гаджетами.

Ставтеся з розумінням до дитячої розсіяності, неуважності та інертності під час онлайн уроків.

Вчителі мають підбадьорювати дітей, а не залякувати негативом під час уроків. А відволікатися варто лише на підтримку та турботу, а не на актуальні новини.

Навчання у такий складний час – це новий виклик для педагогів, але знайте, що ваша безумовна любов до дітей та підтримка допоможе їм стабілізувати психологічний стан. Пам’ятайте, педагог – не психолог, тому якщо ви побачили, що ваш учень надто тривожний, плаксивий або агресивний, одразу зверніться до психолога закладу для подальшої психологічної підтримки дитини.

Бережіть себе та близьких.

Детальніше...https://healthcenter.od.ua/2022/03/11/povernennya-do-shkoly-pid-chas-vijny-pravyla-organizacziyi-navchannya/

середа, 16 березня 2022 р.

 

Як підтримати дитину, якщо ви опинились у зоні активних бойових дій: способи зниження стресу

 

У стресі є великий ризик "зірватись", намагайтесь уникати конфліктів і з розумінням ставтесь до всіх членів родини.

Як підтримати дитину, якщо ви опинились у зоні активних бойових дій.

  • Намагайтесь залишатись якомога більш позитивними. Діти сприймають ситуацію через ваші реакції та поведінку. 
  • Обіймайте своїх дітей, якщо вони цього хочуть, дозволяйте їм притискатись до вас.
  • Розкажіть про ваші плани та дії (наприклад, ми зараз маємо всі перейти у коридор, оскільки там саме безпечне місце в домі: немає вікон, меблів і ближче до виходу).
  • Співайте разом дитячі пісеньки, малюйте, грайтеся – все це дає дітям відчуття безпеки.
  • Приймайте те, що відчуває ваша дитина, які б емоції то не були. Поясніть дитини природу її емоцій (скажіть, що те, що вона відчуває – нормально, запевніть, що ви разом і підтримуєте дитину).  
  • У взаємодії з підлітками зберігайте рівновагу між, з одного боку, ставленням до них,  як до дорослих (казати правду, ділитись своїми думками і покладати на них відповідальність), і, іншого, наданням їм можливості звернутись до вас за допомогою та підтримкою.
  • У стресі є великий ризик "зірватись", намагайтесь уникати конфліктів і з розумінням ставтесь до всіх членів родини.

 Детальніше...https://tsn.ua/ukrayina/yak-pidtrimati-ditinu-yakscho-vi-opinilis-u-zoni-aktivnih-boyovih-diy-sposobi-znizhennya-stresu-2000875.html

 Як піклуватися про себе в складні часи: розв'язання власних проблем

Можливо, ви відчуваєте безпорадність, злість, занепокоєння чи сум, і це цілком нормальне явище.